Ворскла Полтава!
ви молодцi
трибуни взривають
нашi гравцi!
Жага перемоги,волi,свободи
Полтава найкраща!
Мы завжди с тобою!
***
Ворскла мы с тобой всегда
Отстоим твои цвета
Вместе победим врага! И знай
Ты в сердце навсегда
Мы сегодня победим
Мы тебя не предадим
Путь один у нас- вперед всегда!
Не отступим некогда
Ооооо зелено-белый вперед в бой
Верим в тебя клуб родной
***
Ти не ховай своїх очей, моя Наталко,
Ти не ховай своїх очей, моя полтавко.
Бо у Полтаві всі дівчата – чарівниці,
Та тільки ти мені одна щоночі снишся.
Усі дороги пройшов на світі,
Аби зігріло очей твоїх світло.
Моя Полтава на тебе схожа,
А без Полтави я жити не можу…
Тепер я знаю чому ворскла гомінлива
Така блакитна – подивилась ти на хвилі
Мені потрібна ти як жайворові поле,
Мені потрібна ти як сонце світ тополю
Ти не ховай своїх очей, моя Наталко,
Ти не ховай своїх очей, моя полтавко.
Бо у Полтаві всі дівчата – чарівниці,
Та тільки ти мені одна щоночі снишся.
І кожну думку заповітну і неспокій
Несу до тебе чарівнице ясноока
Скажи люблю мені жагучими устами
То над землею голубішим небо стане
Ти не ховай своїх очей, моя Наталко,
Ти не ховай своїх очей, моя полтавко.
Бо у Полтаві всі дівчата – чарівниці,
Та тільки ти мені одна щоночі снишся.
***
Якби я був Полтавським соцьким,
Багато б дечого зробив:
Земля була з одної каші
Та жирних гарних потрохів.
По берегах ходили б свині.
А в річці – галушки б варив.
На вербах скрізь росли б ковбаси,
А листя все було б з млинців.
А Чорне море було б з пива,
Дніпро вишнівкою текло.
Дунай прилив би нам слив‘янки,
Горілки де-не-де було.
Криниці були б з добрим квасом,
Таким, щоб в носі закрутив.
І чоловік з похмілля часом
Скільки хотів би, стільки й пив.
Старі баби і молодиці
Знову дівчатами були:
Чорняві, гарні, круглолиці,
Як тії маківки цвіли.
Я зиму зовсім скасував би,
І на землі була б весна.
Про сніг ніхто не споминав би,
І літо в нас було щодня.
Не треба було б нам одежі,
Ані чобіт, ні жупанів.
Ходили б, як святі на небі,
Без сорочок і без штанів.
А всі дівчата й молодиці
Були б всі гарні на підбір:
Рум‘яні, круглі, білолиці.
Хто з ким хотів, той з тим і жив.
Усі війська я скасував би.
Усіх гетьманів і царів.
Війни ніколи не бувало б,
А тільки музика та спів.
Якби я був Полтавським соцьким,
Багато ще чого б зробив,
А поки, хлопці, прощавайте,
Коли б хтось шию не набив.
***
